ПОДІЇ

У КНУ імені Тараса Шевченка провели презентацію «Німецько-української юридичної бази даних». Захід було організовано 02 листопада 2018 року, співорганізаторами події виступили Науковий центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог» і німецькі організації-партнери Університету. Розробка програмного продукту стала можливою завдяки проведенню Українсько-німецького року мов 2017/2018.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Суми 2018. СумДПУ

Всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника»

25 жовтня 2018 року Український мовно-інформаційний фонд в особі Максима Надутенка та Маргарити Надутенко взяв активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника». Науково-практичний формат конференції дозволив презентувати наукові надбання Українського мовно-інформаційного фонду для застосування у практичній роботі вчителя-словесника в умовах нової української школи.

Висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам конференції! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з колегами з різних регіонів України.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Співпраця Загально-
українського центру словникарства та кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету

12-13 вересня з нагоди Свята словника працівники Навчально-методичного кабінету української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені       А. С. Макаренка під керівництвом проф. Олени Семеног спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України підготували книжкову виставку, на якій представлено різнопланові словники: Великий тлумачний словник української мови, Фразеологічний словник української мови, Етимологічний словник української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник лінгвістичних термінів та багато ін.

Детальніше >>>


ПРОДУКЦІЯ

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків UKRAINIAN- RUSSIAN- ENGLISH DICTIONARY FOR PHYSICISTS

Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник призначено для наукових співробітників, перекладачів науково-технічної літератури, а також студентів, аспірантів та викладачів фізичних та інших природничих і технічних факультетів університетів.

Детальніше >>>


Вийшов восьмий том Словника української  мови

Вийшов восьмий том Словника української  мови

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Восьмий том Словника (Л - МІШУРНИЙ) містить 9115 словникових статей.


Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

ДОКУМЕНТИ

Концепція державної цільової національно-культурної науково-технічної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 - 2015 роки 

Біографія В. А. Широкова

70-річчя академіка НАН України В. А. Широкова

Широков В. А.

Широков Володимир Анатолійович, народився у м. Жмеринка Вінницької обл. у 1948 р. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1971 р.), аспірантуру Інституту теоретичної фізики АН України (1976 р.). Кандидат фізико-математичних наук (1978 р.), доктор технічних наук (1999 р.). Засновник і незмінний директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (з 1991 р.). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1985 р.). Засновник вітчизняної наукової школи у галузі лінгвістичної технології. Член-кореспондент (2006 р.), академік (2012 р.) НАН України за спеціальністю «лінгвістичні технології».

Наукова діяльність В.  А. Широкова розпочалася в галузі математичної фізики, а саме, з досліджень теорії зображень груп Лі та їхніх фізичних застосувань. Згодом учений досліджує інформаційно-енергетичні процеси в соціально-виробничих системах.

Проте основні наукові результати В. А. Широков отримав у галузі математичної лінгвістики і лінгвістичної технології. Володимир Анатолійович створив теорію лексикографічних систем, яка за своїм логіко-лінгвістичним статусом прирівнюється до теорії формальних граматик. Він розробив теорію семантичних станів мовних одиниць, що представляє основу для опису широкого кола мовних явищ, формалізуючи об'єднання граматичного і лексикографічного описів мовної системи. Ним розроблено феноменологічний підхід до дослідження мовних систем. В. А. Широков ініціював в Україні науковий напрямок лінгвістичної експертизи природномовних текстів і є автором ряду основоположних робіт у цій галузі.

В. А. Широков – засновник і координатор програми створення серії українськомовних словників нового покоління «Словники України», керівник Національної словникової бази України, яку рішенням Кабінету Міністрів України (2004) внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України. За його безпосередньої участі і під його керівництвом створено перший (і досі єдиний) в Україні цифровий лінгвістичний корпус, який становить сучасну експериментальну основу для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та створення лексикографічних праць нового покоління. В. А. Широков – ініціатор й керівник створення Українського лінгвістичного порталу (http://ulif.org.ua/). Значним досягненням вченого та його наукової школи стало створення  десяти версій першого повномасштабного українського електронного словника – Інтегрованої лексикографічної системи «Словники України». В. А. Широков – автор концепції і системотехніки віртуальних систем професійної взаємодії в лінгвістиці. За його безпосередньої участі і під його керівництвом створено і введено в експлуатацію

понад 40 віртуальних лексикографічних лабораторій.

В. А. Широков – автор та співавтор понад 300 наукових праць, у тому числі монографій: «Інформаційна теорія лекси­ко­графічних систем» (1998 р.), «Феноменологія лексико­гра­фічних систем» (2004 р.), «Дієслово в лексико­гра­фічній системі» (у співавт., 2004 р.), «Елементи лексикографії» (2005 р.), «Корпусна лінгвістика» (кол. моногр., 2005), «Лінгвістичні та технологічні основи тлумачноїлексикографії» (у співавт., 2010), «Комп’ютерна лексикографія» (2011 р.), «Conceptual Scheme for а Research Infrastructure Supporting Digital Resources in Slavic Lexicography» (у співавт., Sofia, 2010), «Дані текстових корпусів у лінгвістичних дослідженнях» (2015 р.), «Язык. Информация. Система» (Palmarium Academic Publishing, 2017), В.А.Широков «Когнитивно-семиотические аспекты моделирования в гуманитарной сфере». Колл. моногр. Под. ред. В.Л. Стефанюка, Э.А. Тайсиной. /Авт. колл. Э.А.Тайсина, А.М.Галиева, Ю.Р.Валькман, В.А.Широков, В.Н.Поляков, Л.В.Савинич, В.Л.Стефанюк, Д.Ш.Сулейманов, А.Р.Гитиатуллин, И.В.Ефименко, В.Ф.Хорошевский, А.Я.Фридман, А.Ф.Хасьянов, О.А.Невзорова, Д.Д.Якубова, Р.М.Харисов.Институт прикладной семиотики Академии наук Татарстана. ISBN978-5-9690-0386-6. Изд-во АН Татарстана. 2017, 346 с. В.А.Широков, Т.П.Любченко, І.В.Шевченко, К.В.Широков. Граматичні системи. Феноменологічний підхід. –К.; Наукова думка., 2018, 311 с.

В. А. Широков – науковий керівник, співавтор і (з 2010 року) голова редакційної колегії нового тлумачного «Словника української мови» в 20 томах (до теперішнього часу вийшло 8 томів), співавтор «Російсько-українсько-англійського словника з механіки» (2008 р.), «Українсько-російського та Російсько-українського словника із зварювання». (Електронне видання; 2008), «Українсько-російсько-англійського словника-довідника зі зварювання» (електронне видання та Віртуальна термінографічна лабораторія «Зварювання»; 2013); ряду авторських свідоцтв, понад 50 лінгвістичних технологій (віртуальних лексикографічних лабораторій, систем аналізу текстів, лінгвістичних корпусів: http://lcorp.ulif.org.ua). В. А. Широков є заступником головного редактора спільного грузинсько-російсько-українського проекту «Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-французько-німецький)».

В. А. Широков є засновником сучасної української школи з прикладної, математичної лінгвістики та лінгвістичної технології. За його наукового керівництва захищено три докторські та 15 кандидатських дисертацій.

Останнім часом В. А. Широков активно працює з проблематики квантової інформації, онтологій різних предметних галузей, системного аналізу,- когнітології, концептології та концептографії.

У зв'язку із зазначеними дослідженнями, які вимагали звернення до значно більш загальної феноменології, ніж лінгвістична, В.А. Широков вийшов на загальні проблеми еволюції Світу. Ним були описані основні положення загальної концепції еволюції, зокрема, сформульовано поняття механізму еволюції і основний закон (необхідна умова) еволюції: зростання складності еволюціонуючої системи. При цьому складність трактується автором як фундаментальне поняття (так само як і поняття енергії), що вирізняється винятковим багатством форм прояву і діє на всьому діапазоні еволюції Світу. Застосування цих ідей до сучасних процесів світового розвитку дозволило авторові розкрити сутність сучасних криз і показати їх неминучість. З еволюційних позицій проаналізовані роль і сутність сучасних фінансових інститутів, мережевих технологій, пов'язаних з криптовалютами, а також доктрини «керованого хаосу», гіпотези технологічної сингулярності і трансгуманізму.

Академік НАН України В. А. Широков веде велику науково-організаційну діяльність. Він є головою Словникової Комісії МОН України, головним редактором «Словника української мови» у 20 томах, заступником голови Наукової ради НАН України з проблем «Інформація. Мова. Інтелект», заступником голови Українського комітету славістів, заступником голови Комітету наукової термінології НАН України,  членом Української національної комісії з питань правопису, членом Бюро Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, членом Науково-видавничої ради при Президії НАН України, експертом Комітету з присудження державних премій України в галузі науки і техніки, членом експертної ради з присудження премій Верховної Ради України для молодих учених, членом експертної ради ДАК України з інформатики та приладобудування, редколегій ряду наукових журналів, заступником головного ре­дак­тора журналу «Мовознавство».

В.А. Широков також відомий як композитор; його вокальні твори виконують професійні музиканти (https://www.youtube.com/watch?v=DN9yX8lmFFo&t). У 2017 році вийшла збірка романсів В. Широкова «Мой Серебряный век».

Наші вітання

Патон ювілей 100 років

27 листопада славетний український винахідник, науковець та президент НАН України, Борис Євгенович Патон відзначає своє сторіччя. В цей же день виповнилося і 100 років з дня заснування української академії наук, яку Борис Євгенович очолює з 1962 року.

Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, та плідної діяльності на благо науки в України!

Детальніше >>

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника. Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Детальніше >>

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

книга Широкова Язык Информация Система

В основу книги покладено інформаційний підхід до опису мовної феноменології.

В.А.Широков застосовує теоретико-інформаційні та лінгвістичні ідеї видатного російського математика А. М. Колмогорова для розробки власної концепції наукового опису природної мови. Логіка досліджень привела автора до своєрідного синтезу природничонаукових, гуманітарних та технологічних уявлень про природу мови.

Ним сформульовано універсальний феноменологічний принцип – лексикографічний ефект в інформаційних системах, що висвітлює механізм породження з континууму дискретних комплексів стійких семіотично та семантично визначених сутностей, котрі, комбінуючись, породжують усі феноменальні прояви досліджуваних галузей явищ. Інформаційно-феноменологічний підхід приводить автора до уточнення поняття системи, розробці теорії лексикографічних систем та теорії семантичних станів, що дозволяє здійснити глибокий лінгвістичний опис колосального масиву мовних фактів. Розвиток цих уявлень у сучасному цивілізаційно-еволюційному контексті стимулює прогрес у галузі квантової лінгвістики, що перебуває зараз у царині наукових прогнозів.

Книга є доступною для завантаження >>


 

Вихід друком Лексикона польської та української активної фразеології є надзвичайно важливим явищем у сучасній славістиці. Лексикон є першою працею в історії польської та української лексикографії, яка репрезентує семантичні відповідності польських і українських фразеологічних одиниць. Такі мовні одиниці серед інших типів словосполучень вирізняються своєю складною семантикою, дуже орієнтованою на національну мовну картину світу. Перевагою Лексикона є те, що до його реєстру ввійшли найпоширеніші в сучасній мові фразеологізми, а також фразеологічні інновації, які до цього часу не були зафіксовані в польських та українських фразеологічних словниках.

Детальніше >>>

Нормативна база

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

 

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018-2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.
http://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>