ПРОДУКЦІЯ

Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Українська мова на 19 році незалежності

10 листопада - день української писемності та мови. Свято засноване 12 років тому на честь вшанування пам"яті Преподобного Нестора-Літописця.
Як почувається українська мова в Україні зараз, на 19-му році української незалежності?

Ніхто в часи глобалізації не хоче себе загубити. Кожен шукає різні прийоми, щоб утриматися. Не кількість виплавленого чавуну і сталі, не труби різного діаметру, не газогін визначатимуть обличчя України, а те – хто ми є!


Павло Гриценко
Бі-Бі-Сі: За ці 18 років української незалежності чи були спроби налагодити співпрацю влади і науки?

Павло Гриценко: За попередньої каденції головою Верховної Ради Володимир Литвин ініціював слухання питань української мови. Це було добре. Тоді було прийнято рішення повертатися до цих питань регулярно, з тим, щоб готувати громадську думку. Зрештою, через трибуну Верховної Ради робити поважні кроки щодо утвердження української мови, щодо торжества української Конституції. Що то за депутат українського парламенту, який залякує український народ тим, що напише таку конституцію, що ви ще будете шкодувати за тим, що ви поставили мовні питання! І ймовірно саме тому мовні питання більше не стояли.

Бі-Бі-Сі: Чи не є причиною цього побоювання влади вносити в суспільство таку контроверсійну тему?

Павло Гриценко: Звичайно, можна почекати, поки вмремо. І тоді можна бути спокійним. Залишиться територія під назвою „Україна”, без якихось важливих диференційних ознак. Це питання, які стоять в усьому світі. Ніхто в часи глобалізації не хоче себе загубити. Кожен шукає різні прийоми, щоб утриматися. Не кількість виплавленого чавуну і сталі, не труби різного діаметру, не газогін визначатимуть обличчя України, а те – хто ми є!


Павло Гриценко: Коли Україна здобула незалежність, взаємодія української з іншими мовами тепер відбувається не за посередництва російської, а безпосередньо. Це докорінно змінює ситуацію. Ми зіткнулися з питанням необхідності унормування іноземних запозичень. Тому, яким ідеальним би не був правопис, питання унормування літературного слововжитку завжди лишається актуальним.Саме байдужість влади до державної мови пан Гриценко називає головною причиною того, що Україна досі не має нового правопису і користується радянським попри те, що мова змінюється і значення української як мови незалежної держави зростає.Ольга Бурда запитала про це директора інституту української мови Павла Гриценка, який нарікає на відсутність уваги кількох поколінь української влади до мови, її проблем і до мовознавчої науки вцілому. 

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

УВАГА! ПЕРЕДПЛАТА НА ДОДРУКУВАННЯ ВИДАНЬ

Шановні відвідувачі сайту Українського мовно-інформаційного фонду НАН України!

У зв’язку із великою кількістю звернень до Українського мовно-інформаційного фонду НАН України щодо придбання його словникової продукції повідомляємо, що Фонд започатковує передплату на додрукування наступних видань:

інформація за телефоном 044 525-86-75

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>