Національна академія наук України відповідно до свого Статуту та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголосила конкурс на заміщення посади директора Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

З метою забезпечення відкритості, гласності та прозорості виборчого процесу оприлюднюється програма кандидата на посаду директора Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Надутенка Максима Вікторовича.
 

ПРОГРАМА
кандидата на посаду директора
Українського мовно-інформаційного фонду
Національної академії наук України
Надутенка Максима Вікторовича

1. Вихідні засади програми

Український мовно-інформаційний фонд НАН України є унікальною академічною установою, що понад три десятиліття формує в Україні фундаментальний науковий напрям на межі мови, інформації, інтелекту, лексикографії, корпусних технологій, математичної та прикладної лінгвістики.

Саме в УМІФ НАН України сформовано теоретичні, методологічні й технологічні засади Національної словникової бази України, Українського лінгвістичного порталу, Словника української мови у 20 томах, електронних словників, віртуальних лексикографічних лабораторій, корпусних ресурсів, систем лінгвістичного аналізу, концептографічних і онтологічних підходів до опрацювання мовного знання.

Наукова школа УМІФ НАН України, заснована й розвинена під керівництвом академіка НАН України Володимира Анатолійовича Широкова, виходить із розуміння мови не лише як об’єкта опису, а як складної інформаційної, когнітивної, еволюційної та технологічної системи. У цьому контексті особливого значення набуває розвиток еволюційної теорії В. А. Широкова, у межах якої мова розглядається як один із ключових феноменів загальної еволюції, пов’язаний з організацією інформації, розвитком інтелекту, формуванням знання та становленням нових когнітивних середовищ.

Сьогодні перед Фондом стоїть подвійне завдання: зберегти наукову наступність і водночас забезпечити подальший розвиток установи відповідно до нових викликів штучного інтелекту, цифрової гуманітаристики, національної мовної інфраструктури, корпусних технологій, термінологічної політики, державної інформаційної безпеки та міжнародної наукової інтеграції.

2. Стратегічна мета розвитку Фонду

Стратегічною метою розвитку УМІФ НАН України є утвердження Фонду як провідного академічного центру формування, збереження, розвитку та технологічного забезпечення національної мовно-інформаційної інфраструктури України.

Ця мета безпосередньо узгоджується з Державною цільовою національно-культурною програмою забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

УМІФ НАН України має працювати над науковим, лексикографічним, корпусним, термінологічним, цифровим та експертним забезпеченням виконання завдань цієї Програми. Йдеться передусім про створення й розвиток мовних ресурсів, словників, термінологічних систем, корпусів, цифрових сервісів, лінгвістичних інструментів, засобів мовної стандартизації, логіко-лінгвістичної експертизи та технологічного забезпечення функціонування української мови в освіті, науці, державному управлінні, праві, культурі, безпеці та цифровому середовищі.

Українська мова має бути не лише мовою культури, освіти й національної пам’яті. Вона має бути мовою сучасної науки, високих технологій, штучного інтелекту, державного управління, правової аналітики, оборонної експертизи, цифрових сервісів і міжнародної комунікації.

Саме тому роль УМІФ НАН України має полягати не лише у виконанні окремих мовних завдань, а у формуванні цілісної української мовно-інформаційної інфраструктури нового покоління.

3. Національна словникова база України: збереження, розвиток і нова якість

Одним із першочергових завдань Фонду є збереження, підтримка й розвиток Національної словникової бази України.

Національна словникова база — це не лише сукупність словникових ресурсів. Це фундаментальна інфраструктура української мови, у якій зафіксовано лексичне, семантичне, граматичне, словотвірне, стилістичне, термінологічне та культурне багатство українського мовного простору.

Її необхідно розвивати як довготривалу академічну систему, що поєднує класичну лексикографію, електронні словники, корпусні дані, термінологічні ресурси, концептографічні моделі, онтології, мовні сервіси та інструменти штучного інтелекту.

Особливе значення має подальший розвиток Словника української мови у 20 томах, електронних словників, Українського лінгвістичного порталу, віртуальних лексикографічних лабораторій, інструментів аналізу словникових статей, систем збереження, перевірки, оновлення й версіонування мовних даних.

Національна словникова база має стати не архівом завершених результатів, а живою академічною платформою мовного знання, здатною підтримувати освіту, науку, культуру, нормування, переклад, термінологічну роботу, цифрові сервіси та мовні моделі штучного інтелекту.

4. Національна терміносистема та логіко-лінгвістична експертиза

Одним із центральних завдань УМІФ НАН України має стати створення сучасної української національної терміносистеми.

Масштаб цього завдання є надзвичайно великим. Йдеться не про сукупність окремих термінологічних словників і не про механічне зведення термінів та дефініцій. Йдеться про цілісну, науково верифіковану, лексикографічно повну, корпусно підтверджену, машиночитану й онтологічно організовану систему української термінології для основних сфер суспільного життя, науки, освіти, права, державного управління, оборони, безпеки, технологій, економіки та культури.

Для виконання такого завдання у прийнятний термін необхідні дві передумови.

Перша — нова інтелектуальна інформаційна технологія, спроможна надати високоефективний інструментарій для створення української національної терміносистеми, її наповнення, верифікації, узгодження, оновлення, машинного опрацювання та інтеграції з корпусами, словниками, онтологіями й системами штучного інтелекту.

Друга — високоефективна науково-організаційна схема, спроможна об’єднати зусилля науковців, термінологів, лексикографів, корпусних лінгвістів, галузевих експертів, юристів, редакторів, програмістів, освітян, державних інституцій, університетів і партнерських організацій.

Окремим ключовим інструментом має стати логіко-лінгвістична експертиза. Вона повинна забезпечувати аналіз законодавства, нормативних документів, галузевих текстів, науково-технічної документації, освітніх матеріалів і фахового узусу з метою виявлення дефініційних колізій, неоднозначності, лакун, надмірної варіантності, концептуальної неузгодженості та ризиків неправильного правозастосування.

Українська терміносистема має бути не лише нормативною, а й доказовою: корпусно верифікованою, лексикографічно обґрунтованою, експертно погодженою та придатною для використання в цифрових системах.

5. Технологічна основа Всеукраїнського лінгвістичного діалогу

Реалізація завдань Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року потребує не окремих розрізнених проєктів, а цілісної мовно-інформаційної інфраструктури.

Одним із ключових завдань нового етапу розвитку Українського мовно-інформаційного фонду НАН України я вважаю створення технологічної основи Всеукраїнського лінгвістичного діалогу.

Всеукраїнський лінгвістичний діалог не повинен залишатися лише форматом обговорення мовних проблем, окремих термінологічних питань чи нормотворчих ініціатив. На сучасному етапі він має бути організаційно переосмислений як розподілена науково-експертна, освітня й технологічна мережа, у межах якої різні інституції, фахові спільноти, науковці, освітяни, галузеві експерти, лексикографи, термінологи, програмісти й молоді дослідники можуть працювати зі спільними мовними ресурсами, даними, інструментами та процедурами експертного погодження.

Ідеться про перехід від моделі окремих ініціатив до моделі спільної інфраструктури, у якій мовне знання може створюватися, перевірятися, уточнюватися, оновлюватися й використовуватися в науці, освіті, державному управлінні, праві, культурі, безпеці та цифрових технологіях.

Таке переосмислення має спиратися на три взаємопов’язані засади.

Перша засада — академічна якість. Усі мовні, словникові, термінологічні й корпусні ресурси мають створюватися відповідно до вимог наукової лексикографії, корпусної лінгвістики, термінознавства, логіко-лінгвістичної експертизи та мовної стандартизації.

Друга засада — розподілена участь. До роботи мають бути залучені не лише працівники Фонду, а й установи НАН України, заклади та установи МОН України, НЦ «МАНУ», університети, наукові школи, освітні заклади, галузеві експерти, молоді дослідники й міжнародні партнери.

Третя засада — технологічна керованість. Спільна робота над мовними ресурсами має спиратися на цифрові платформи, корпуси, словникові бази, віртуальні лабораторії, експертні інтерфейси, інструменти пошуку, верифікації, рецензування, версіонування, логіко-лінгвістичного аналізу та мовного забезпечення довіреного штучного інтелекту.

У цій логіці Всеукраїнський лінгвістичний діалог має стати не лише комунікативним, а й продуктивним середовищем: середовищем, у якому створюються словники, терміносистеми, корпуси, мовні стандарти, цифрові сервіси, навчальні ресурси, експертні висновки й національні мовні дані для систем штучного інтелекту.

Практичним виміром цієї технологічної основи має стати розвиток Всеукраїнської віртуальної термінографічної лабораторії.

Її завданням є організація системної, мережевої, експертно керованої роботи зі створення, редагування, узгодження, рецензування, оновлення та оприлюднення української термінології. Така лабораторія має поєднати академічну якість, галузеву експертизу, корпусну перевірку, лексикографічну повноту, технологічну зручність і можливість широкого фахового залучення.

Всеукраїнська віртуальна термінографічна лабораторія повинна працювати не як разова база термінів, а як постійно діюче середовище формування української національної терміносистеми. У ньому мають бути передбачені процедури подання термінів, фахового обговорення, корпусної перевірки, лексикографічного опису, логіко-лінгвістичної експертизи, рецензування, погодження, оновлення та фіксації версій.

Другим необхідним складником цієї інфраструктури є розбудова Всеукраїнського національного лінгвістичного корпусу.

Без повноцінного корпусу неможливо забезпечити сучасну словникову, термінологічну, граматичну, стилістичну й семантичну роботу. Корпус має бути джерелом фактичного мовного матеріалу, засобом перевірки реального вживання слів і термінів, інструментом аналізу текстів, дискурсів, жанрів, норм, варіантів, новотворів, запозичень, семантичних зсувів і галузевих мовних практик.

Національний лінгвістичний корпус має стати базовою інфраструктурою для розвитку Національної словникової бази України, української національної терміносистеми, логіко-лінгвістичної експертизи, мовної стандартизації, освітніх ресурсів, наукових досліджень і довірених систем штучного інтелекту.

Третім складником має бути створення активного інтелектуального мовно-інформаційного середовища, у якому текст поєднується з інтерпретатором. У такому середовищі текст не є пасивним масивом даних. Він входить до системи, де діють словники, корпуси, терміносистеми, онтології, концептографічні моделі, граматичні правила, лексикографічні процедури, експертні оцінки, алгоритми аналізу та системи штучного інтелекту.

Таке середовище можна визначити формулою: текст плюс інтерпретатор. Саме ця формула дає змогу перейти від накопичення мовних ресурсів до створення активного середовища мовного знання, здатного підтримувати аналіз, пояснення, порівняння, верифікацію, логіко-лінгвістичну експертизу, доказовий пошук, навчання, наукову інтерпретацію та підтримку прийняття рішень.

Методологічною основою такого середовища має бути принцип лексикографічної складності.

Цей принцип означає, що мовне знання не може бути зведене до простого переліку слів, термінів і дефініцій. Мовна одиниця функціонує в системі зв’язків: граматичних, словотвірних, семантичних, стилістичних, термінологічних, корпусних, жанрових, історичних, когнітивних і прагматичних. Тому повноцінний мовний ресурс має відображати не лише назву поняття, а й систему його зв’язків, варіантів, контекстів, уживань, обмежень, дефініційних залежностей і смислових переходів.

Завдання Фонду полягає в тому, щоб зробити цю складність керованою: не спростити мову до технічного мінімуму, а створити такі інструменти, які дають змогу впорядковувати, перевіряти, пояснювати й використовувати лексикографічну складність у науці, освіті, праві, державному управлінні, термінологічній роботі та штучному інтелекті.

У перспективі таке середовище має поєднати національні мовні ресурси, корпуси, словники, терміносистеми, логіко-лінгвістичну експертизу, концептографію, онтології, довірений штучний інтелект, а також дослідження генерального й емоційного інтелекту.

Генеральний інтелект у цьому контексті слід розуміти не як абстрактну декларацію, а як здатність інтелектуальної системи працювати з цілями, поняттями, контекстами, причинно-наслідковими зв’язками, багаторівневими знаннями й довготривалими сценаріями діяльності.

Емоційний інтелект у мовно-інформаційних системах має розглядатися як здатність враховувати комунікативний стан людини, соціальний контекст, ризики, тональність, довіру, етичні обмеження, освітню ситуацію та потребу у відповідальному поясненні. Для Фонду це особливо важливо, оскільки мова завжди є не лише системою знаків, а й середовищем людського розуміння, взаємодії, пам’яті, культури й відповідальності.

Таким чином, створення технологічної основи Всеукраїнського лінгвістичного діалогу має забезпечити нову якість діяльності УМІФ НАН України. Воно поєднає Національну словникову базу України, Всеукраїнську віртуальну термінографічну лабораторію, Всеукраїнський національний лінгвістичний корпус, активні мовно-інформаційні середовища, логіко-лінгвістичну експертизу та мовне забезпечення довіреного штучного інтелекту в єдину науково-технологічну рамку.

Саме така рамка дає змогу перейти від окремих ресурсів до цілісної мовно-інформаційної інфраструктури, здатної підтримувати виконання завдань Державної мовної програми до 2030 року, розвиток української науки й освіти, формування національної терміносистеми, інтеграцію України до європейського наукового простору та участь у міжнародних ініціативах, зокрема в межах Міжнародної декади наук для сталого розвитку ООН / ЮНЕСКО — IDSSD 2024–2033.

6. ЦККНО як практичне ядро Всеукраїнського лінгвістичного діалогу

Ключовим інструментом реалізації цієї програми має стати Центр колективного користування науковим обладнанням програмно-апаратного комплексу «Віртуальна лексикографічна лабораторія мовних систем і технологій штучного інтелекту».

ЦККНО має бути не лише технічною базою. Він має стати інфраструктурним ядром Всеукраїнського лінгвістичного діалогу та практичною платформою для розвитку Національної словникової бази України, Всеукраїнської віртуальної термінографічної лабораторії, Національного лінгвістичного корпусу, когнітеріуму, логіко-лінгвістичної експертизи та мовного забезпечення штучного інтелекту.

Навколо ЦККНО необхідно об’єднати словникові, корпусні, термінологічні, онтологічні, концептографічні, освітні, штучно-інтелектуальні та інформаційно-аналітичні напрями.

Це має бути простір, де науковці, лінгвісти, програмісти, молоді дослідники, аспіранти, студенти, освітяни, державні установи й партнери працюють з українськими мовними ресурсами системно, а не фрагментарно.

ЦККНО має забезпечити доступ до корпусів, словників, термінологічних систем, лексикографічних лабораторій, моделей аналізу тексту, онтологій, концептографічних мереж, інструментів доказового пошуку, систем верифікації, логіко-лінгвістичної експертизи та мовних сервісів для штучного інтелекту.

Через ЦККНО Всеукраїнський лінгвістичний діалог має отримати не лише дискусійну, а й реальну технологічну основу: спільні ресурси, спільні дані, спільні інструменти, спільні дослідницькі середовища та спільну відповідальність за розвиток української мови.

7. Довірений штучний інтелект і багатомовні інфраструктури знань

Окремим стратегічним напрямом розвитку УМІФ НАН України має стати мовне забезпечення довіреного штучного інтелекту.

Штучний інтелект не повинен розглядатися як заміна людського мислення, наукового судження чи експертної відповідальності. Його справжня цінність полягає в тому, що він може розширювати можливості людини працювати зі складністю: структурувати знання, бачити зв’язки, виявляти суперечності, аналізувати документи, підтримувати навчання, допомагати у прийнятті рішень.

Для науки, освіти, державного управління та мовної політики принципово важливим є саме довірений, відповідальний і людиноцентричний ШІ.

Такий ШІ має спиратися на прозорість, пояснюваність, верифікованість джерел, захист даних, людський контроль, мовну й культурну справедливість, академічну доброчесність і відповідальність інституцій.

Для української мови це питання має стратегічне значення. Якщо ми не створимо власної якісної мовної інфраструктури, українська мова буде залежати від чужих даних, чужих моделей, чужих стандартів і чужих інтерпретацій.

Тому УМІФ НАН України має стати центром наукового мовного забезпечення українського довіреного ШІ. Завдання Фонду — створювати й підтримувати українські корпуси, словники, термінологічні ресурси, граматичні й семантичні набори даних, системи лінгвістичної верифікації, концептографічні моделі, онтології, інструменти доказового пошуку та логіко-лінгвістичної експертизи.

Водночас УМІФ має брати участь у формуванні багатомовних інфраструктур знань. Українська мова повинна бути повноправно представлена в європейському й глобальному науковому, освітньому та цифровому просторі. Це означає розвиток ресурсів, які підтримують не лише українську мову ізольовано, а й її взаємодію з іншими мовами в науці, освіті, праві, культурі, технологіях і міжнародній комунікації.

8. Наукові напрями розвитку УМІФ НАН України

Подальший розвиток Фонду має бути пов’язаний із кількома взаємопов’язаними науковими напрямами.

Перший напрям — фундаментальні дослідження мови й інтелекту в горизонті загальної еволюції.

Цей напрям має розвивати ідеї академіка В. А. Широкова щодо мови як еволюційного феномена, форми організації інформації, середовища природного й штучного інтелекту, а також основи когнітивних і мовно-інформаційних систем.

Другий напрям — дослідження граматики, тексту, дискурсу й мовної особистості в сучасному суспільному контексті.

Цей напрям має охоплювати сучасну українську комунікацію, граматику, текст, дискурс, мовну особистість, термінологічні зміни, воєнний, міграційний, цифровий та європейський контексти функціонування української мови.

Третій напрям — розвиток цифрової лексикографії, концептографії, онтологій і еволюційних лексикографічних середовищ.

Йдеться про перехід від словника як тексту до словника як живого, концептографічного й онтологічного середовища, здатного підтримувати аналіз, інтерпретацію, верифікацію та оновлення мовного знання.

Четвертий напрям — логіко-лінгвістична експертиза, мовна стандартизація та термінологічне забезпечення держави.

Цей напрям має об’єднати корпусні, лексикографічні, юридичні, термінознавчі, логічні й експертні методи для аналізу нормативних, правових, науково-технічних, освітніх і спеціалізованих текстів.

П’ятий напрям — мовне забезпечення довіреного штучного інтелекту та багатомовних інфраструктур знань.

Цей напрям має забезпечити участь УМІФ НАН України у створенні національних корпусів, словникових ресурсів, терміносистем, моделей знань і сервісів, необхідних для розвитку українського ШІ.

У сукупності ці напрями формують цілісну траєкторію розвитку Фонду: від фундаментальної теорії мови й інтелекту — через граматику, текст, словник, корпус і терміносистему — до довіреного ШІ, державної мовної політики та міжнародної наукової співпраці.

9. Від Всеукраїнського лінгвістичного діалогу до загальноєвропейського виміру

Створення технологічної основи Всеукраїнського лінгвістичного діалогу відкриває для УМІФ НАН України можливість вийти на ширший — загальноєвропейський — рівень наукової, освітньої та мовно-інформаційної взаємодії.

Всеукраїнський лінгвістичний діалог має стати не лише внутрішньоукраїнським механізмом координації зусиль навколо української мови, а й основою для представлення українського мовного, лексикографічного, корпусного, термінологічного та концептографічного досвіду в європейському науковому просторі.

Українська мова сьогодні є мовою великої європейської присутності. Це зумовлено війною, вимушеною міграцією, розвитком українських освітніх і культурних осередків за кордоном, посиленням міжнародної наукової співпраці, європейською інтеграцією України та зростанням потреби в якісних українських мовних ресурсах у цифровому середовищі.

Тому наступним етапом має стати розвиток Європейського лінгвістичного діалогу як мережі співпраці між українськими та європейськими науковими, освітніми, славістичними, цифрово-гуманітарними й технологічними центрами.

УМІФ НАН України може виконувати роль українського академічного координатора такого напряму. Йдеться не про адміністративне керування зовнішніми процесами, а про формування наукової, методологічної та технологічної пропозиції України у сфері мовних ресурсів, цифрової лексикографії, корпусних технологій, термінологічних систем, логіко-лінгвістичної експертизи, багатомовних інфраструктур знань і мовного забезпечення довіреного штучного інтелекту.

Особливе значення має розвиток співпраці з установами НАН України, установами й закладами МОН України, НЦ «МАНУ», університетами, європейськими академічними установами, славістичними центрами, українською науковою діаспорою, освітніми партнерами та міжнародними організаціями.

Лінгвістичний діалог у європейському вимірі має спиратися на кілька взаємопов’язаних напрямів.

Перший — підтримка української мови в європейському освітньому, науковому, культурному та цифровому просторі.

Другий — розвиток багатомовних інфраструктур знань, у яких українська мова представлена не як периферійний ресурс, а як повноцінна мова науки, освіти, культури, права, технологій і штучного інтелекту.

Третій — спільна робота над корпусами, словниками, терміносистемами, онтологіями, цифровими освітніми ресурсами, перекладними й порівняльними мовними даними, необхідними для науки, освіти, державного управління та міжнародної комунікації.

Четвертий — формування довірених, етично відповідальних і людиноцентричних систем штучного інтелекту, які враховують мовну, культурну, наукову й освітню специфіку України та Європи.

П’ятий — консолідація науки для сталого розвитку через поєднання мовних технологій, когнітивних сервісів, онтологічного моделювання, доказового аналізу інформації та підтримки прийняття рішень.

У цьому контексті важливою є участь УМІФ НАН України в ініціативах, пов’язаних із Міжнародною декадою наук для сталого розвитку ООН / ЮНЕСКО — IDSSD 2024–2033. Особливого значення набуває спільний напрям, пов’язаний із розробленням трансдисциплінарної платформи з компонентною архітектурою когнітивних сервісів для аналізу великих обсягів інформації, забезпечення консолідованої взаємодії та підтримки прийняття рішень.

Для УМІФ НАН України участь у таких ініціативах є природним продовженням його наукової місії. Мова, інформація, інтелект, знання, онтології, лексикографія, корпуси, терміносистеми, когнітивні сервіси й доказове прийняття рішень мають розглядатися як єдина трансдисциплінарна система.

Отже, рух від Всеукраїнського до Європейського лінгвістичного діалогу має стати для Фонду не зовнішньою декларацією, а практичним напрямом розвитку: через партнерства, спільні ресурси, міжнародні проєкти, молодіжну науку, багатомовні інфраструктури знань, довірений штучний інтелект і включення української мовно-інформаційної школи до ширшого європейського та глобального контексту.

10. Державні замовлення, безпековий вимір і прикладні напрями діяльності

УМІФ НАН України має активніше працювати з державними замовленнями та завданнями, що мають значення для держави, освіти, науки, безпеки й оборони.

Мовні технології сьогодні потрібні не лише для словників і корпусів. Вони потрібні для аналізу нормативно-правових документів, науково-технічної інформації, оборонної документації, термінології, великих масивів текстів, інформаційних потоків, експертних матеріалів, інструкцій, описів об’єктів, подій і процесів.

Фонд може розробляти системи логіко-лінгвістичного, термінологічного, концептографічного й онтологічного аналізу; інструменти виявлення суперечностей, неоднозначностей і прихованих зв’язків; платформи підтримки прийняття рішень; корпуси й термінологічні бази для державного сектору; довірені мовні сервіси для спеціалізованих інформаційно-аналітичних систем.

Безпековий вимір діяльності Фонду має розвиватися відповідально, у межах законодавства, академічної етики та вимог захисту інформації. Водночас потрібно прямо визнати: мова, дані, термінологія, онтології, логіко-лінгвістична експертиза та штучний інтелект сьогодні є складниками державної стійкості, інформаційної безпеки та цифрової спроможності України.

11. Партнерства, молоді кадри та організаційний розвиток

Розвиток УМІФ НАН України неможливий без нових партнерств і підтримки кадрового потенціалу.

Фонд має поглиблювати співпрацю з установами НАН України, установами й закладами МОН України, Національним центром «Мала академія наук України», університетами, європейськими науковими центрами, освітніми організаціями, державними інституціями та технологічним середовищем.

Співпраця з бізнесом і технологічними партнерами не означає втрати академічності. Навпаки, вона має показати, що словники, корпуси, термінологія, онтології, мовні дані й експертні технології УМІФ НАН України мають реальну практичну цінність.

Перспективними є напрями штучного інтелекту, пошуку, документообігу, правової аналітики, цифрових технологій державного управління, освітніх технологій, медіааналітики, кібербезпеки, обробки великих текстових масивів і підтримки прийняття рішень.

Водночас така співпраця має будуватися на чітких засадах: збереження прав Фонду, академічної доброчесності, наукової якості, захисту даних, прозорості процедур і стратегічних інтересів української мови.

Окреме завдання — підтримка молодих кадрів. ЦККНО, нові наукові напрями, Всеукраїнський та європейський лінгвістичний діалог, когнітеріум, Національний лінгвістичний корпус і віртуальна термінографічна лабораторія мають стати не лише програмними ідеями, а й механізмами оновлення кадрового потенціалу Фонду.

Молоді фахівці повинні бачити в УМІФ НАН України місце, де можна працювати з реальними мовними даними, створювати цифрові ресурси, брати участь у міжнародних проєктах, виконувати державні та освітні завдання й розвиватися в сильному академічному середовищі.

12. Очікувані результати

Реалізація цієї програми має забезпечити:

1. Утвердження УМІФ НАН України як провідного академічного центру національної мовно-інформаційної інфраструктури України;

2. Системну участь Фонду у виконанні завдань Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року;

3. Збереження й розвиток Національної словникової бази України як фундаментальної інфраструктури української мови;

4. Подальший розвиток Словника української мови у 20 томах, електронних словників, Українського лінгвістичного порталу, віртуальних лексикографічних лабораторій та інших академічних мовних ресурсів Фонду;

5. Формування наукових, технологічних і методологічних засад української національної терміносистеми;

6. Розвиток Всеукраїнської віртуальної термінографічної лабораторії як мережевого середовища фахового опрацювання української термінології;

7. Розбудову Всеукраїнського національного лінгвістичного корпусу як базової інфраструктури словникової, термінологічної, граматичної, семантичної, освітньої та штучно-інтелектуальної роботи;

8. Створення технологічної основи Всеукраїнського лінгвістичного діалогу як розподіленої науково-експертної, освітньої й технологічної мережі;

9. Формування активних мовно-інформаційних середовищ, у яких словники, корпуси, терміносистеми, онтології, концептографічні моделі, експертні процедури та системи штучного інтелекту працюють як єдина взаємопов’язана система;

10. Розвиток логіко-лінгвістичної експертизи для аналізу нормативних, правових, науково-технічних, освітніх, управлінських та інших спеціалізованих текстів;

11. Створення мовної основи українських систем довіреного штучного інтелекту на базі корпусів, словників, терміносистем, онтологій, семантичних даних і засобів доказового пошуку;

12. Розвиток досліджень генерального й емоційного інтелекту в контексті мовно-інформаційних систем, когнітивних сервісів, моделей знання та відповідального використання ШІ;

13. Посилення ролі УМІФ НАН України у створенні багатомовних інфраструктур знань, де українська мова функціонує як мова науки, освіти, права, культури, технологій і штучного інтелекту;

14. Перехід від Всеукраїнського лінгвістичного діалогу до загальноєвропейського виміру через партнерства з установами НАН України, закладами й установами МОН України, НЦ «МАН України», університетами, європейськими академічними центрами, українською науковою діаспорою та міжнародними організаціями;

15. Посилення участі Фонду в міжнародних ініціативах, зокрема в межах Міжнародної декади наук для сталого розвитку ООН / ЮНЕСКО — IDSSD 2024–2033;

16. Залучення державних замовлень, партнерських проєктів, освітніх ініціатив, молодих кадрів і технологічних партнерів до розвитку української мовно-інформаційної інфраструктури;

17. Підвищення ролі УМІФ НАН України в питаннях мови, інформації, інтелекту, науки, освіти, державного управління, безпеки, обороноздатності та цифрової державності.

Український мовно-інформаційний фонд НАН України має унікальну історію, вагомий науковий доробок і особливу місію в системі української академічної науки.

Сьогодні перед Фондом стоїть завдання не лише зберегти створене попередніми поколіннями науковців, а й забезпечити подальший розвиток української мовно-інформаційної інфраструктури відповідно до потреб держави, науки, освіти, культури, цифрового суспільства, безпеки та міжнародної співпраці.

Бачу УМІФ НАН України як провідний академічний центр, що поєднує Національну словникову базу України, Словник української мови у 20 томах, електронні словники, Український лінгвістичний портал, національний лінгвістичний корпус, віртуальні лексикографічні й термінографічні лабораторії, логіко-лінгвістичну експертизу, технологічну основу Всеукраїнського лінгвістичного діалогу та мовне забезпечення довіреного штучного інтелекту.

Фонд є установою, здатною працювати над виконанням завдань Державної мовної програми до 2030 року, формувати українську національну терміносистему, розвивати багатомовні інфраструктури знань, підтримувати перехід від Перехід від Всеукраїнського лінгвістичного діалогу до загальноєвропейського виміру та брати участь у міжнародних ініціативах, зокрема в межах IDSSD 2024–2033.

Ми маємо для цього необхідні передумови: наукову школу, досвід, фахівців, словникові й корпусні ресурси, технологічні напрацювання, партнерські зв’язки та розуміння того, що українська мова в сучасному світі є не лише культурним надбанням, а й стратегічною інфраструктурою знання, інтелекту й державності.

Готовий працювати над тим, щоб Український мовно-інформаційний фонд НАН України залишався провідною академічною установою у сфері цифрової лексикографії, корпусних ресурсів, української термінології, логіко-лінгвістичної експертизи, лінгвістичних технологій, національної мовно-інформаційної інфраструктури та мовного забезпечення довіреного штучного інтелекту.